Зауваження до бюджету розвитку Конотопа

Андрій Крамченков

Кандидат фізико-математичних наук, ексзаступник Голови Сумської ОДА з питань економіки, фінансів та промислової політики, член постійної комісії з питань бюджету у Сумській міській раді VII скликання, експерт з аналізу бюджетів

07 квітня 2017

Серед інших розділів бюджету, бюджет розвитку є найцікавішим для громади, оскільки саме в ньому міститься інформація про видатки, що їх безпосередньо розподіляє міська влада. Саме тут можна знайти інформацію про капітальні видатки на ремонт доріг чи тротуарів, шкіл чи дитячих садочків. Саме з бюджету розвитку міська влада купує комунальний транспорт або поповнює статутні фонди власних комунальних підприємств. 

Згідно звіту про виконання міського бюджету за 2016 рік, видатки бюджету розвитку торік збільшилися у 2,2 рази порівняно із 2015 роком і склали 52,1 млн грн. 

Конотоп1

План по видаткам бюджету розвитку на 2016 рік з урахуванням змін складає 61781,2 тис.грн. Профінансовано видатків бюджету розвитку в сумі 52146,2 тис.грн, що складає 84,4% від плану. Залишок коштів бюджету розвитку, який склався на 01.01.2016  в розмірі  1141,3 тис.грн. протягом 2016 року був уточнений  в сумі 1125,0 тис.грн. та спрямований на КФК 150101 «Капітальні вкладення» в сумі 1025,0 тис.грн., на КФК 100202 «Водопровідно-каналізаційних мереж» в сумі 100,0 тис.грн.

У розрізі головних розпорядників бюджет розвитку Конотопа за 2016 рік має наступний вигляд:

Конотоп2

Як видно з діаграми, левова частка бюджету розвитку була витрачена трьома розпорядниками – виконавчим комітетом, управлінням ЖКГ та відділом освіти. Така висока частка виконкому пояснюється тим, що у Конотопі відсутній профільний відділ охорони здоров’я, тож видатки на лікарні здійснюються через виконком.

Серед видатків бюджету розвитку найбільше дивує покупка управлінням комунального майна міста недобудованого будинку по вул. Деповська за 3,2 млн грн. Ця угода може бути і цілком вигідною для міста, але подібний рядок в бюджеті точно викликає бажання дослідити це явище більше детально. Адже муніципалітет, як і держава, нечасто буває ефективним власником, тож з точки зору ринкової логіки логічніше продавати комунальне майно з відкритих торгів, а не придбавати його. Але, в будь-якому випадку, категоричні висновки без більш детального вивчення робити зарано.

Якщо звернути свою увагу на видатки виконавчого комітету, то з 9,2 млн грн видатків на цього розпорядника коштів 7,2 пішло на утримання лікарні і лише 1,7 на утримання виконавчих органів Конотопської міської ради. Насправді, в умовах, коли в місті є лише одна центральна районна лікарня, створювати для управління нею аж ціле окреме управління охорони здоров’я дійсно не є логічним. Функції «транзитного сервера» для медичної субвенції цілком може забезпечити і виконавчий комітет, до того ж менше видатків піде на утримання непотрібної управлінської структури.

Звертають на себе увагу і видатки на відділ освіти. Їх структура має наступний вигляд:

Конотоп3

Головне зауваження до видатків цього розпорядника полягає в тому, що капітальні вкладення складають у ньому менше половини, а решта є, фактично, видатками «проїдання», а не розвитку. Оскільки зараз освітня субвенція вже не включає в себе комунальні платежі закладів освіти, органи місцевого самоврядування зацікавленні у реалізації заходів енергоефективності у своїх комунальних закладах освіти. Зменшення споживання енергоресурсів у таких закладах цілком можливе і є вигідним інвестиційним проектом для міста, про що свідчать численні приклади інших міст. До того ж до енергомодернізації будівель можна долучати не тільки фінансування з міського бюджету, а і використовувати для цього як державні програми, так і грантові ресурси європейських установ і кредити міжнародних інвестиційних банків. Головна порада міській владі Конотопа у цій галузі – не «проспати» момент і встигнути долучитися до таких програм, адже за дешевими (а іноді і безкоштовними) європейськими грошима на енергомодернізацію скоро стоятиме черга з великих і малих міст.

Близько половини бюджету розвитку м. Конотопа минулого року було витрачено через управління ЖКГ, що є цілком логічним, адже бюджет розвитку і має бути спрямований у першу чергу на модернізацію міської інфраструктури. Інша справа – напрямки цих видатків. Близько 10 мільйонів з 26 пішло торік на ремонт конотопських доріг. До цих витрат два зауваження: бажано робити більше капітальних ремонтів доріг і менше ямкового ремонту, оскільки капітально відремонтована дорога потребує набагато менше бюджетної уваги в наступні року, тому є більш раціональним вкладенням з економічної точки зору. Друге зауваження полягає в тому, що ремонт доріг не має бути хаотичним латанням дірок, а мусить підкорятися певному стратегічному плану. Перш за все робляться магістральні дороги, якими їздить громадський транспорт, бо це найбільш важливо для містян. Другою чергою слід робити «кільця» навколо центральних доріг, адже це допомагає розвантажити центр від приватного транспорту – водії приватних автомобілів обирають паралельну дорогу і не конкурують за неї з громадським транспортом. До того ж це зменшує навантаження на центральні дороги, а значить, збільшує термін їх експлуатації. І лише третьою чергою мають робитися малозначимі провулки і внтурішньобудинкові проїзди. Як би це не дратувало жителів будинків, ремонт доріг – це інвестиції міста в інфраструктуру, а інвестиції – штука раціональна, а не емоційна.

Близько 5,7 млн грн бюджету розвитку було витрачено на капітальний ремонт житлового фонду, плюс ще близько 200 тис грн – на капітальний ремонт будинків під управлінням ОСББ. В цих видатках теж видна певна хаотичність і не видно цілеспрямованої політики. А цілеспрямована політика у цій галузі має переслідувати дві стратегічні цілі – передати якнайбільше будинків під управління новосформованих ОСББ та енергомодернізувати будинки за моделлю співфінансування (частину грошей збирають жителі, частину міська влада виділяє з бюджету). Тому капремонт слід робити виключно в тих будинках, які створюють ОСББ і переходять під його управління. А сам капремонт має переслідувати в першу чергу цілі зменшення споживання будинками енергоресурсів, а особливо тепла. Технології давно відомі, гроші на це зараз є не тільки бюджетні, а й грантові і кредитні. Якщо міська влада Конотопа є патріотичною, цей патріотизм слід проявляти не лише у назвах вулиць і носінні вишиванок на сесії, а й у зменшенні енергетичної залежності міста від енергоносіїв, які ми все ще купуємо в країни-агресора (хай і через реверсну схему).

Що стосується бюджету розвитку 2017 року, то у проекті бюджету в нього закладено лише 20,7 млн грн (це втричі менше від фактичного бюджету розвитку минулого року). Хоч в Україні план від факту часто відрізняється але ж не в три рази! Так що на таку відмінність у цифрах слід би було глянути більш уважно. Розподіл видатків бюджету розвитку Конотопа на 2017 рік у розрізі розпорядників матиме наступний вигляд:

Конотоп4

Як бачите, майже 90% бюджету розвитку витратять цьогоріч управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства, а також відділ освіти. Структура видатків управління освіти змінилася і планується такою:

Конотоп5

Міська влада в проекті бюджету-2017 дослухалася до порад експертів і трохи збільшила долю капітальних вкладень в освіту, але цьогоріч вони в бюджеті розвитку називаються заходами інвестиційного розвитку території. Звучить трохи пафосно, а що ж ховається під такою гучною назвою? Дивимося в бюджеті:

Конотоп6

Виявляється, під гучною назвою сховалася реконструкція двох пам’яток архітектури (Чоловічої гімназії та будинку священника Георгіївської школи) та…спорудження туалету. Без коментарів, як кажуть.

Що ж до видатків через управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства, вони заплановані такими:

Конотоп7

Ані списку доріг, що їх планує відремонтувати муніціпальна влада Конотопу в цьому році, ані переліку будинків, що матимуть щастя бути відремонтованими за рахунок міського бюджету, в міському кошторисі не міститься. Очевидно, що такий перелік міститься в окремих документах – титульних списках ремонту, проте знайти їх на сайті нам не вдалося. Так що визначити, чи дослухалися міські чиновники до порад експертів у проекті бюджету-2017, нам «світить» дізнатися лише після того, як ми напишемо запити про публічну інформацію і отримаємо на них відповіді. Зате заходи з інвестиційного розвитку території у цього розпорядника бюджетних коштів розшифровані. Під цією таємничою формулою містяться такі видатки:

Реалізація заходів щодо інвестиційного розвитку території

 

2 471 000

 

Реконструкція міської водогінної мережі водогону по вул. Гафановича м. Охтирка

1 057 000

 

Реконструкція території пл. Соборної біля райвідділу ЗАГС

224 000

 

Реконструкція парку по вул. Паркова

200 000

В цілому проект бюджету розвитку на 2017 рік виглядає більш раціонально розподіленим, аніж минулорічний. В ньому все ще залишається декілька місць, що потребують більш детального вивчення, проте це стане предметом додаткових досліджень.

Зауважимо, що більш якісного використання обмеженого ресурсу (яким, безумовно, є бюджет) можна досягти лише формулюванням стратегії розвитку міста і відповідних пріоритетів, на які мусить витрачатися бюджет. Коли немає зрозумілих містянам стратегічних цілей, коли не сформульовані пріоритети розвитку і пріоритети бюджетної політики, бюджет буде використовуватися хаотично і стане скоріше латанням дірок, аніж інвестиціями у розвиток міста. 

Публікацію здійснено в рамках проекту "Прозоре бюджетування в семи громадах Сумської області» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.