Як бюджетні розпорядники уникають використання ProZorro: досвід Сум

Андрій Крамченков

Кандидат фізико-математичних наук, ексзаступник Голови Сумської ОДА з питань економіки, фінансів та промислової політики, член постійної комісії з питань бюджету у Сумській міській раді VII скликання, експерт з аналізу бюджетів

30 вересня 2016
Як бюджетні розпорядники уникають використання ProZorro: досвід Сум

Ні для кого вже не секрет, що з 1 серпня цього року система державних закупівель ProZorro стала обов’язковою для використання і для органів місцевого самоврядування. Думаю, цей процесс не був простим в жодному з українських міст. Але у Сумах він просто-таки достойний пера драматурга – це піт, кров та сльози корупціонерів, купа нервів, витрачених лоббістами прозорих закупівель.

 

Ще 24 лютого, після бурхливого обговорення, Сумська міська рада мінімально можливими 22-ма голосами прийняла рішення про впровадження в місті закупівель з використанням системи ProZorro. Рішення мало вступити в силу 1 квітня цього року і розповсюджуватися на всі закупівлі коштом міського бюджету, дорожчі за 20 тисяч гривень. Не голосували за це рішення фракції "Батьківщина" (за вийнятком молодих депутатів Володимира Никоненка та Оксани Кубрак) та, звісно, Опоблок. 

2

Прогресивні сили могли святкувати перемогу. Але не так сталося, як гадалося.

Протидію цьому рішенню почали чинити «Батьківщина» (що зрозуміло, оскільки кістяк фракції складають керівники комунальних підприємств, для яких прозорі закупівлі – удар по власній кишені) та, несподівано, «Самопоміч».

Представники фракції «Самопоміч» зареєстрували проект рішення про положення щодо використання системи ProZorro комунальними підприємствами та іншими розпорядниками бюджетних коштів в нашому місті. Саме по собі це позитивно, але, як кажуть, добрими намірами вимощена дорога до пекла. Які ж були реальні наслідки цього кроку?

На сесії 30 березня рішення про положення, звичайно, прийняли, але разом з цим відбулося ще дві важливі зміни. По-перше, поріг застосування електронних торгів підняли в два с половиною рази – до 50 тисяч гривень. По-друге, впровадження системи ProZorro відтермінували до 25 квітня. Прийняття такого рішення в сесійній залі чомусь активно лобіювали не депутати з «Самопомочі», а заступник міського голови Віктор Волонтирець.

3

Чиїми голосами було прийняте рішення, вигідне тим, хто звик заробляти на міському бюджеті? Відповідь наведено нижче – це скріншот з протоколу засідання СМР 30 березня. На ньому видно, що рішення по іронії долі теж було прийняте мінімальними 22-ма голосами. Але на цей раз це були голоси «Самопомочі», «Батьківщини» і «Опоблоку». Фактично, ці три фракції складають коаліцію в Сумській міській раді. Дивне поєднання, але факти – річ уперта. 

Здавалося б, ну що дає розпорядникам коштів цей додатковий місяць? Якщо не навчилися користуватися системою за два місяці, що зміниться за один? А заковика ось в чому. На цій самій сесії 30 березня, на якій приймалося рішення про відтермінування впровадження електронних закупівель, депутати розділили так званий нерозподілений залишок бюджету 2015 року (а мова йшла про суму понад 100 мільйонів гривень). Тобто розпорядники коштів отримали не тільки додаткове фінансування, але і таку необхідну їм відстрочку. Міська влада отримала майже місяць на те, щоб розпорядники коштів уклали договори з постачальниками товарів та послуг в обхід системи ProZorro, без аукціонів. 

Що в даній ситуації могли вдіяти депутати, які виступали за прозорі закупівлі? По-перше, ми звернулися до міського голови Лисенка з проханням ввести певний мораторій на укладання угод розпорядниками до 25 квітня, якщо сума таких угод перевищує поріг. У відповідь отримали листа про те, що це незаконно і неможливо. Хоча для цього мораторію непотрібно абсолютно нічого, окрім елементарної політичної волі. Якщо ти як директор за прозорість закупівель, ти просто не укладаєш угоди без аукціонів і все! Елементарно!

Другим кроком ми вирішили промоніторити динаміку укладання договорів розпорядниками. Нас цікавила залежність кількості укладених угод від часу – чи спостерігатиметься значний сплеск активності розпорядників в укладанні угод напередодні впровадження ProZorro. І ось результат цього дослідження.

4

В таблиці наведено кількість договорів, укладених структурними підрозділами міської радами та її комунальними підприємствами в залежності від дати. Зокрема, 16 березня укладено більше 60 договорів на проектні роботи по дворам, а 30 березня (в день голосування) управління інфраструктури міста уклало 50 договорів. Хлопці дуже хотіли встигнути. 

Для ще більшої наочності ми вирішили побудувати графік, який демонструє прекрасний експоненційний тренд.

5

А ця таблиця ще більш красномовна. На ній відображено загальну вартість укладених договорів в залежності від дати. Можете на власні очі побачити, які суми ваших податків пішли повз електронні торги.

6

Як бачите самі, усі потрібні угоди уже укладені, так що тим, хто сподівався на підвищення прозорості закупівель за наші з вами податки, прийдеться почекати наступного року, бо бюджет 2016 року вже фактично потрачений. 

Але і на цьому події навколо впровадження ProZorro не припинили розвиватися. З 1 серпня 2016 року закон «Про публічні закупівлі» став обов’язковим для виконання і розпорядниками коштів в органах місцевого самоврядування. Заковика тут ось в чому – рішення Сумської міської ради від 30 березня носило тимчасовий характер. В його тексті було речення про те, що воно діє до 1 серпня 2016 року. Але 18 липня Зарічний районний суд м. Суми прийняв постанову, якою скасував деякі пункти рішення СМР від 30 березеня. Міська влада подала апеляцію, проте 6 вересня Харківський апеляційний адміністративний суд залишив постанову суду нижчої інстанції без змін. таким чином, Суми опинилися в наступній ситуації:

·        для надпорогових закупівель (вище 1,5 млн. грн. для будівельних робіт, вище 200 грн. для товарів) діє закон «Про публічні закупівлі»;

·        для допорогових закупівель діє рішення СМР від 24 лютого 2016 р., яким встановлений однаковий поріг у 20 тис. грн. для всіх закупівель;

·        все ще діє положення про використання системи ProZorro, прийняте рішенням СМр від 30 березня 2016 р.

Зрозуміло, що тим, хто звик заробляти на закупівлях, не вигідно знижувати пороги – їх цілком влаштовує закон. Поріг 1,5 млн. грн. для будівельних робіт дозволяє їм використовувати звичну практику – подрібнювати великі замовлення на допорогові суми та заключати угоди в одному кабінеті, замість того, щоб підприємці торгувалися за ці замовлення на відкритому аукціоні. Для прикладу, департамент інфраструктури міста Суми з 1 серпня до сьогодні не виставив на ProZorro жодної закупівлі. Жодної, Карл! В той час як левова частка бюджету розвитку на 2016 рік пішла через два структурних підрозділи СМР – управління капітального будівництва та департамент інфраструктури.

Тому міська влада взяла на озброєння наступну тактику: вони оприлюднили на сайті СМР два проекти рішення ‑ №133-МР та №134-МР. Обидва про визнання такими, що втратили чинність рішень СМР щодо системи ProZorro від 24 лютого та 30 березня 2016 року. Єдина різниця між ними – одне з них рекомендує бюджетним розпорядникам використовувати систему ProZorro і для допорогів. Не зобов’язує, а рекомендує. Як ніби це якось допоможе тим, хто не мав для цього політичної волі раніше, раптом її знайти. Якщо хоч один з цих проектів рішення буде проголосований міською радою, наслідки цього будуть очевидні – корупціонери будуть і далі радісно дробити закупівлі на допорогові суми, а ті, хто лобіює допорогове використання системи ProZorro у Сумах, більше ніколи не знайдуть потрібної кількості голосів у сесійній залі. На минулому пленарному засіданні СМР 28 вересня навколо цих питань мало не сталася бійка – такий високий був градус протистояння. З бурхливим обговорення, з підвищенням тону, але все ж таки вдалося знайти голоси і виключити ці два питання з порядку денного (на фото нижче результати такого голосування). Але не розслабляйтеся, боротьба триває!

9

 

Публікацію створено в рамках проекту «Експертне співтовариство Східної України проти корупції у бюджетній сфері», який впроваджується «Бюро аналізу політики» за фінансової підтримки National Endowment for Democracy.