Ще про одну серйозну помилку "Слуг народу"

Олег Медуниця

Експерт з питань бюджету та децентралізації. Член Комітету Верховної Ради з питань бюджету VII-VIII скликань. Брав участь у процесах розробки та впровадження бюджетної реформи, адміністративно-територіальної реформи та реформи децентралізації. Навчався…

PLG_K2_UEF_SOCIAL_PROFILES

Сторінка у Фейсбук
07 вересня 2019

Будь-яка партія, чи група партій, здобувши владу, завжди автоматично отримує опозицію. Це - демократія. Далі неминуча політична боротьба з метою отримання чи утримання влади на чергових виборах. Політичні сили сперечаються, звинувачують одна одну, критикують, пропонують свої шляхи розв'язання проблем у державі та управлінські альтернативи. Це - рутина демократії.

Нинішні керівники країни отримали монопольну партійну більшість у парламенті. Отже, саме вони вирішували, хто персонально буде очолювати міністерства, державні служби, профільні комітети Верховної Ради. У сталих демократіях існує така традиція - деякі державні посади, до повноважень яких належить функція контролю за владою та функції підтримки демократії, - передавати представникам опозиції. І наші "слуги народу" зробили подібне. Визначили перелік посад, на які дозволили претендувати представникам опозиції, і згодом затвердили їхні кандидатури. Відповідно до цього рішення, Нестор Шуфрич обійняв посаду керівника комітету ВР з питань свободи слова. Таким чином партія "Слуга Народу" і Президент Зеленський призначили собі опозицію у вигляді головної проросійської політичної сили в Україні.

На перший погляд, ніби все нормально. Партія "Опозиційна платформа - За життя" програла вибори і, як опозиційна, для збереження в країні свободи слова отримала посаду голови відповідного комітету. Але ж Нестор Шуфрич - відомий учасник проросійських політичних проектів в Україні. Ця політична сила не є опозиційною до влади. Вона опозиційна до української держави. Політики, які входять, до неї неодноразово відвідували країну, яка напала на нашу державу і вбила тисячі наших співгромадян. Не соромлячись вони ведуть бесіди перед телекамерами з російськими політиками, які віддавали прямі накази на збройне вторгнення в нашу країну. Які ведуть бізнес в Росії. Вони контролюють декілька телеканалів, які проводять інформаційну політику в інтересах країни-агресора. Повний набір ознак антидержавної діяльності. І, як на мене, ставлення української влади до таких політиків, має бути відповідним. Влада має робити все, щоб нейтралізувати антидержавну політичну діяльність і закрити їхні канали комунікації з виборцями. Натомість вона їх призначила "головними опозиціонерами". Хоча мала вибір, кому віддати цю посаду, наприклад, представникам інших опозиційних політичних сил. І результати такої недалекоглядності вже є. Нестор Шуфрич намагається зупинити будь-які спроби держави впливати на проросійські телеканали.

Така політика Зеленського - стратегічна помилка. Вже зараз Путні закликає нашого Президента припинити "тиск на опозицію", маючи на увазі партію "опоблок Медведчука".

Я особисто переконаний, що проросійські політсили необхідно повністю вивести з контенту політичної боротьби в Україні. На них не має поширюватися неписаний кодекс політичної етики і політичної боротьби. Вони - ніхто. Пусте місце. Представники агресора, який загарбав територію нашої держави і приніс горе в кожен наш дім. З ними не може бути замирення і порозуміння, без капітуляції. Держава має усунути таких "політиків" усіма можливими методами. Це - національний інтерес.

З огляду на таке хибне позиціонування, яке обрала нова влада, є небезпека проросійського політичного реваншу і на місцях. Різні соколови, чмирі та їхні посіпаки тут, у Сумах, одразу відчують слабкість та помилки влади і спробують на наступних виборах отримати представництво в місцевій владі. І тут, у Сумах, вони мають для того добрі умови: гроші, власний бізнес і власні медіа, вплив на інші медіа, невеликі групи підтримки серед населення і духовенства московського патріархату. Показовий приклад роботи сумського проросійського журналіста Курочкіна. Маніпулюючи проблемами в державі і громаді, соціальними гаслами він підігрував на виборах саме таким одіозним політичним особам.

Війна проти України ведеться повсякчас і скрізь. Стратегічним завданням Росії є знищенням нашої держави і створення на її території буферної зони, типу ОРДЛО, чи приєднання до РФ. І той, хто цьому сприяє, свідомо чи несвідомо тут, в Україні, має бути нейтралізований в ім'я безпеки країни і прийдешніх поколінь українців. Будьмо уважні!