Колишніх студентів не існує.

Віктор Бобиренко

Керівник експертної групи Бюро аналізу політики. Навчався в Національній академії державного управління. Магістр державного управління, політолог, політтехнолог. Вивчає ментальні риси та динамічний стан основних етносів сучасності. Спеціаліст з виборчих технологій.…

PLG_K2_UEF_SOCIAL_PROFILES

Сторінка у Фейсбук
17 листопада 2021
Колишніх студентів не існує.
День студента відзначають у Європі після того, як 17 листопада 1939 року німці у Празі заарештували за протести кілька сотень студентів.
Але воно якось не прижилося. Рушійною і революційною силою студентство було в усі часи, і політики це активно враховували.
Студент (особливо студент гуртожитку) – не має сім’ї, поруч не нудить мама : «А куди це ти зібрався?».
Кількість тестостерону зашкалює. Битися хочеться просто так. А якщо ще і привід є?
Масові акції, де гарячкувала вся Європа, можна відзначити у 1848 році. Тоді, до речі у Австро - Угорщині революцію приборкала армія Нікалая Пєрвава – російського царя. І мабуть тому Орбан дуже дружить з нинішнім російським царем. Забувши ще й 1956 рік.
Але масово відзначати саме Міжнародний день студента як свято солідарності студентів стали після подій 1968 року, коли палало скрізь: від США (проти в’єтнамської війни) і особливо в Парижі у травні 1968 року.
Студенти тоді вийшли на спротив проти рятівника Франції Шарля де Голля (у якого були авторитарні замашки) з креативними лозунгами: «де Голля в архів» і «Забороняти забороняється». Але найбільш знаковим повстанням - стало повстання грецьких студентів проти хунти "чорних полковників" у 1973 році.
17 листопада в університет заїхали на танках!!! Вбили кількасот студентів. На танках проти студентів, озброєних простими каменюками!!!
Ось з тих пір цей день відзначають особливо активно. Хоча більшість студентів (десь 73%) і не в курсі, з якого приводу у них сьогодні п’янка. Головне ж випити, правда?
Хоча я пам’ятаю, у нас другим тостом завжди поминали студентів, які віддали своє життя за свободу.
В цей день хотів би звернути увагу на три важливих моменти.
1) Тут у нас зараз пропагандистами влади виводиться формула: не треба зараз наїзджати на Зеленського. Ну і що, що закручує гайки та хоче стати авторитарним?
Тепер так треба – бо Батьківщина в небезпеці.
Ой! Студенти Франції не побоялися наїхати на де Голля. Дійсно рятівника Франції.
А ви у своїй уяві можете порівняти Де Голля з Бубочкою Найвеличнішим?
Як порівняти Великого і пародію? Так-що не ведіться.
2) У Греції після повернення демократії у 1974 році університети стали екстериторіальними. Поліції заборонялося заходити на територію університетів.
І там почали ховатися ліві терористи і боєвики: маоїсти, анархісти і всяка ліва шелупонь. І наркодилери.
Університети Греції стали розсадниками наркоманії. Довелося відміняти. Аж у 2000-х.
Висновок: свобода має контролювати сама себе. А держава – мати унітарні права. У тому числі й на покарання. Один закон для всіх. А не як у Бубочки – усім закон – своїм свобода.
3) Пам’ятаємо: українське студентство тільки в сучасності зробило чотири революції. Революція на граніті 1990 року, Україна без Кучми 2001 року, Помаранчева революція 2004 року і Революція Гідності 20013-2014 років. Ну і локальні протести, як от у Сумах весною-літом 2004 року.
Нація сильна пам’яттю. Тож, за можливості, нагадуйте студентам, що сьогодні не бездумне паті.
Сьогодні ми відзначаємо пам’ять героїв.
І нагадуйте владі, що студентство, яке може змести уряди і президентів в Україні, Штатах чи Франції – може і не помітити бубочок. Якщо у бубочок заграє комплекс Наполеона.
Кажу як учасник трьох революцій.
Свобода ціни не має! Гідність вища за життя! Україна понад усе!
Слава Україні!