Віктор Бобиренко

Віктор Бобиренко

експерт з гуманітарної та молодіжної політики, тренер, публіцист, екс-начальник управління у справах молоді та спорту Сумської ОДА

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Неділя, 22 листопада 2015 09:00

Революція гідності. Третій тост

Мужчини, якщо вони нормальні, хочуть здійснювати подвиги. Це нормально. І, мабуть, – так треба.

Колись Лев Гумільов назвав небайдужих людей пасіонаріями. Сам термін прижився. І тільки ті, хто в темі – розуміють – пасіонарність – це ознака генетичної мутації.

Сучасний філософ Ігор Ткач якось розпочав дискусію: "А як же крадуть в Україні?" І виявилося: в Одесі крадуть з гумором, у Харкові – по-дебільному, у Києві – по-дорослому, у Львові – патріотично, у Дніпропетровську – кошерно, у Сумах – якось так. А як крадуть у вас?

Майдан переміг. Влада змінилася. А на місцях красти не перестали. У грабіжництві велику участь приймають депутати місцевих рад.

Звідси – тема для розмови.

П'ятниця, 12 жовтня 2012 09:00

Право на вибір

Кожна людина має право на вибір. Жити конформістом – чи мати гідність. Прогинатися – чи стояти рівно і гордо. Плакати з невдач – чи сміятися в очі долі і фарбувати свою долю в оптимістичні кольори.

Біда у тому, що і народи мають право на вибір. Кажуть, що народ мудрий. Цей міф живучий, але неправдивий.

Дуже часто окремі представники народів бувають і мудрими, і чесними, і сміливими. Але коли більшість схильна до конформізму, готовності здати і здатися, цілі народи відходять у небуття.

Арсеній Петрович Яценюк зауважив дуже слушну річ.

Він заявив, що треба пересуватися у бік спільної перемоги опозиційних сил кількома колонами. Хтось ніколи не проголосує за Юлю. Хтось – ніколи за ФЗ і Арсенія. Ніколи не додадуться відсотки опозиції. Свята правда.

Зеленський – це бренд. Зеленський це технологія.

Технологія базується на трьох китах.

Звершилося. Маємо нового президента. І, хтось з надією, хтось скептично, а хтось із жахом прийняли перші його рішення.

Звичайно, великі повноваження мають ще і Рада, і уряд. І, що важливо, суд. Проте президент і його команда матимуть значні важелі на вплив і у цих гілках влади. А після виборів можуть мати ці структури в кишені.

Рішення буде підписувати президент. Впливатимуть ім'ям президента. А хто ж насправді готуватиме, прийматиме і впроваджуватиме рішення?

Є багато важливих факторів і гравців, які впливатимуть на процес прийняття рішень в Україні до кінця виборчого періоду. І ось ключові.

Коли ми говоримо про успіх чи неуспіх акції, ми маємо знати мету. Було її досягнуто чи ні? Частково чи у повній мірі?

Тому, я би не поспішав безпідставно оцінювати Зе!марафон з точки зору, що ось, громадянське суспільство дотисло Зе!команду, і вони нарешті погодилися на комунікацію. А ЗМІ були містком у комунікації президента Зеленського і суспільства.

Неправі й ті, хто говорить, що метою було шоу. Шоу не може бути метою. Шоу може бути інструментом.

Справедливість – поняття відносне. Як буде по справедливості – порівну, чи по-чесному?

Держава має бути егоїстом. У хорошому розумінні слова. Держава Україна від 2000-х років ввела спрощену систему оподаткування. Таким чином вона декларувала свою підтримку малого бізнесу. І впроваджувала цю політику, закріпивши її у Податковому кодексі.

Це було нерівноправно по відношенню до великого і середнього бізнесу? Може й так. Але на те і держава. Свідома і послідовна підтримка певної категорії підприємливих людей.

Спрощена система дозволила вивести малий бізнес із тіні. Ба, він ще й податки платив. Ще й які. Наприклад я плачу податок в міську казну більше, ніж міський голова.

Останній рік в Україні є свідченням того, як швидко може змінюватися політична карта. Вона змінюється надзвичайно швидко в усьому світі. Хто ще 10 років тому чув про Трампа чи Макрона?

А хто в Україні пару років тому міг сказати, хто буде президентом? А у липні минулого року – хто стане прем'єром? І ось, ми вже маємо відставлений уряд Гончарука.

А оскільки час летить невпинно, багато хто вже цікавиться: хто ж буде наступником Шмигаля? І гадають: чи протримається нинішній уряд хоча б стільки, скільки попередній?

І за усім цим стоїть головне питання: хто нами править? Чи це еліта країни, чи піна на хвилі історії? Оце – еліта? І якою має бути еліта? Звідки братися? Де навчатися? Ким відбиратися? Як має відбуватися ротація еліт?

Ми бачимо вже котру системну кризу влади за часів незалежності. Ситуація стала: наче кожен із міністрів чи голів адміністрацій, хоча й молодий, вже часто доводив свою спроможність у колишніх своїх проектах, але всі разом, об'єднані у Кабінет міністрів, результатів вони не демонструють. Як у поганій команді: гравці є, по полю ширяють, а гра не йде.

І ось знову президент думає, що, якщо поміняє молодого і креативного на досвідченого і зі зв'язками, усе налагодиться.

А не налагодиться. Усе глибше і складніше.

Успіх і ефективність керівника складається із кількох важливих складових. Лідери виховуються у середовищах. 

І чому ви думаєте, що колишній комсомольський вожак Сергій Тігіпко, який як політик і бізнесмен склався у 90-ті, враз стане прихильником чесного ринку, а не договорняків? Тільки тому, що його тепер називають не товариш, а пан?

І питання питань: чому у нас не складається з елітами? Де команда мрії? Допоки більшість виборців на кожних виборах буде говорити: "Цей зламався – несіть нового"?

Сторінка 1 з 13

Експертна думка

Документи

Веб-дизайн