Е-декларування: що нового дізнаються українці про народних обранців та високопосадовців?

«Як зупинити корупціонера? Е-декларування і контроль з боку суспільства», під такою назвою 26 жовтня у Харкові відбувся семінар для журналістів.

Як відомо, в Україні стартував перший етап подання електронних декларацій, термін якого спливає 30 жовтня. На цьому етапі оприлюднити свої статки через заповнення е-декларацій повинні особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. До таких належать держслужбовці категорії А-Б та посадові особи органів місцевого самоврядування 1-3 категорії. Це близько 50 тисяч осіб. Решта службовців та найманих за бюджетний кошт працівників вищої ланки мають подати свої електронні декларації до 1 січня 2017 року (ще близько 1 мільйона осіб).

Фактично, більшість високопосадовців, які підпадають під перший етап е-декларування, мають занести до єдиної електронної бази дані зі своїх паперових декларацій за 2015 рік. Утім, є ряд додаткових відомостей, які раніше, за вимогами заповнення паперових декларацій, не були передбачені. Відтепер чиновники повинні оприлюднити не лише свої офіційні доходи та офіційно оформлені на себе майнові права на рухоме та нерухоме майно, а значно розгорну тішу інформацію, зокрема:

- Інформацію про всіх співвласників майна;

- Інформацію про власника майна, яке знаходиться у користуванні (оренді) декларанта чи члена його сім’ї;

- Надавати відомості про наявність об’єктів незавершеного будівництва;

- Інформацію про цінне рухоме майно (ювелірні вироби, антикваріат, твори мистецтва, одяг, аксесуари), поріг вартості якого перевищує 100 мінімальних зарплат;

- Інформацію про юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником якого є декларант, або член його сім’ї;

- Інформацію про нематеріальні активи (ліцензії, об’єкти інтелектуальної власності);

- Інформацію про подарунки, вартість яких перевищує 5 мінімальних заробітних плат;

- Вказувати джерела своїх доходів, у тому числі й подарунків;

- Надавати інформацію про розмір наявної готівки, якщо сукупно її обсяг перевищує 50 мінімальних заробітних плат;

- Інформацію про кошти, позичені декларантом третім особам;

- Видатки та інші правочини, обсяг яких перевищує 50 мінімальних заробітних плат;

- Надавати інформацію про роботу за сумісництвом;

- Вказувати членство у громадських організаціях та їхніх органах.

Для контролю за дотриманням законодавства та інших нормативних документів у сфері запобігання корупції та положень етичної поведінки можновладців в Україні створено Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Відкритість інформації – це головна вимога ініціаторів введення електронних декларацій. «Наше завдання – відокремити владу від бізнесу», – говорить керівник департаменту фінансового контролю НАЗКа Оксана Маркєєва. – «Необхідно забезпечити інклюзивність – проникнення нових сил як в бізнес, так і до влади. Кожен службовець повинен усвідомлювати, що його майно і майно його родини будуть прозорими».

Як зазначили спеціалісти Світового банку та НАЗК, вони розраховують на значну підтримку з боку громадськості та журналістів у сфері моніторингу відповідності реального способу життя чиновників тій інформації, яку вони подадуть у своїх е-деклараціях. Шукаючи брехню, активістам порадили звертати увагу на сторінки у соціальних мережах (особливо родичів), різні реєстри – реєстр нерухомого майна, судових рішень, реєстр осіб, які підлягають люстрації, корупціонерів та інше.

Учасникам семінару вдалось не лише зрозуміти важливість цього питання, а й на реальних прикладах, продемонстрованих представником «Центру протидії корупції», ознайомитися з інструментами для громадського моніторингу.

Експертна думка

ЗМІ про нас

Веб-дизайн