Методика моніторингу державних закупівель у невеликих громадах

18 травня 2012

Українське законодавство попри декларативну прозорість не дає можливості моніторити чи контролювати державні закупівлі в повному обсязі. В Україні відносно доступно можна контролювати всі державні закупівлі, сума яких перевищує 100 тис. грн. (для товарів і послуг) і 300 тис. грн.(будівництво), і 1 млн. грн. (для робіт). Ці закупівлі проводяться із застосуванням певних процедур. Разом з тим, у невеликих громадах, де органи державної влади та місцевого самоврядування мають невеликі бюджети (зазвичай райони та міста з населенням до 50 тис. мешканців), процес моніторингу державних закупівель ускладнений, адже закупівлі відбуваються без конкурсу. До того ж органи виконавчої влади дрібнять бюджетні кошти між розпорядниками, щоб уникнути тендерів. Додатковим фактором, який сприяє недоброчесності державних закупівель у невеликих громадах, є відсутність чи слабка структурованість громадських об’єднань, що потенційно могли б моніторити державні закупівлі.

Тож, пропонуємо простий алгоритм моніторингу закупівель.

Дія/крок	Результат
1)Визначення цілей моніторингу, тобто що саме ви збираєтесь моніторити. Наприклад: закупівля школою А товару Б (продуктів харчування)	Ви визначаєтесь, що саме ви досліджуєте
2)Аналіз первинного бюджету (бюджет, як правило, приймається на початку року; знайти його можна запросто на сайті відповідного органу влади); змін до бюджету (вони можуть коригуватися за потреби хоч і на кожній сесії ради відповідної адміністративної одиниці); програми соціально - економічного розвитку території (це основна підстава для бюджетного фінансування) та галузевих програм.	А) Визначено кількість бюджетних розпорядників. Б) Визначені обсяги їх річних бюджетних асигнувань.
3)Визначення об’єкту досліджень (розпорядника) на підставі аналізу кодів функціональної класифікації видатків(КФКВ) і кодів економічної класифікації видатків (КЕКВ).	Окреслено коло об’єктів дослідження.
4)Визначення переліку державних закупівель шляхом запиту на інформацію стосовно наявних календарних планів (заходи) та планів закупівель	Визначено перелік державних закупівель для моніторингу.
5)Аналіз календарних планів заходів та річних планів закупівель бюджетних розпорядників (в органах виконавчої влади мають бути обов’язково).	Визначені конкретні документи для аналізу кожної закупівлі.
6)Формування пакету документів для аналізу (накази, угоди з додатками, кошторис робіт, накладні, акти виконаних робіт тощо).
7)Визначення доброчесності державної закупівлі. Критерії – ефективність та необхідність, присутність постачальника товарів чи послуг на ринку, якість товару чи послуги, наявність чи відсутність подвійного фінансування, відповідність цін до середньо ринкового рівня.	Висновки експертів щодо доброчесності бюджетних закупівель.
8)Інформування громад та правоохоронних органів про процес дослідження та викриті прояви корупції.


Інструментарієм для отримання інформації є Закон України «Про доступ до публічної інформації». Частина інформації, вказаної в методології, має бути в обов’язковому порядку на сайтах органів державної влади та місцевого самоврядування.

Методика розроблена Олегом Медуницею та Віктором Бобиренком (Бюро аналізу політики, Суми) за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження»