Як змінився бюджет Сум за останні п'ять років

Автор 

Враховуючи всі прийняті у першому півріччі зміни, бюджет Сум на 2017 рік становить 2,656 мільярди гривень. До кінця року ця сума зросте і впритул наблизиться до 3 мільярдів – це більше ніж значні кошти як для українського міста і рекордна планка для самих Сум. 

Звідки інформація про зростання? Останні 4 роки планові показники міського бюджету перевиконуються, чи то завдяки децентралізації, чи тому що бюджетні структури досі не навчилися реально оцінювати обсяги майбутніх надходжень. А може просто хочеться кожного року хвалитися перевиконанням. 

Різниця між прийнятими на початку року і останніми редакціями бюджетів

Рисунок 1

 

Цьогоріч місто Суми власноруч заробить 1362 мільйони гривень – 1252 млн у вигляді податків і 113 млн «неподаткових надходжень».

Ще 1282 млн надійдуть з державної скарбниці у вигляді субвенцій для покриття витрат на соціальне забезпечення і, частково, на освіту та медицину. 

Рисунок 2

Приріст доходів спостерігається саме у їх «податковій» частині - на майже 400 мільйонів, в той же час, коли субвенція у порівнянні з минулим роком майже не збільшилась:

Податки (2014-2017)                                                          Субвенція (2014-2017)

Рисунок 3 Рисунок 4

Серед податків найбільшу динаміку показав «податок на доходи фізичних осіб» з 549 до 801 млн гривень. Приріст відбувся не стільки за рахунок зростання доходів у населення, головним чинником стало підвищення ставки податку з 15% до 18%. 

Динаміка податку на доходи фізичних осіб (2016-2017)

Рисунок 5

Податок на майно включає у себе два основних показника: плати за землю і орендної плати за використання комунальних приміщень. Обидва показують чимале зростання, у порівнянні з минулим роком: з 35 до 47 млн і з 79 до 102 млн відповідно. Сумарно дохід від майнових податків  очікується на 30 млн вищий за тогорічний.

Динаміка податку на майно (2016-2017)

Рисунок 6

Акцизний збір виріс до 137 млн завдяки зарахуванню частини акцизу з пального до місцевих бюджетів. Дана постанова кабміну вийшла 8 лютого 2017, тобто вже після прийняття бюджету на 2017 рік. При нинішній ставці у 13,44% з пального планується зібрати 27,9 млн гривень, а з усіх видів акцизу у сумі вийде майже 137 млн гривень.

Динаміка акцизних зборів у міську скарбницю (2016-2017)

Рисунок 7

Зростання показує і «єдиний податок», який принесе у міський бюджет більше 138 млн гривень цьогоріч. Це майже на третину більше, між у році минулому. З них 38,5 млн – це податок з юридичних осіб і 99,1 млн з фізичних.

Динаміка збору єдиного податку (2016-2017)

Рисунок 8

Неподаткові надходження до бюджету у 2017 році становлять 113 млн гривень. Ці кошти державні установи заробляють, отримуючи плату за надання адміністративних послуг. Інше походження з цієї суми мають лише 19 млн, які є «платою за розміщення тимчасово вільних коштів місцевого бюджету».

Загалом структура видатків у порівнянні з попередніми роками мало змінилась. Попри диверсифіковані джерела надходжень, основою бюджету залишається податок з фізичних осіб, який тепер складає близько третини всіх міських коштів. Збільшення наповненості бюджетів і їх перевиконання в останні роки багато в чому має завдячувати процесу децентралізації, наслідком якого є поява нових джерел наповнення бюджету (на зразок акцизу з пального у цьому році).

Бюджет зростає, а разом з тим зростають і видатки. Основних причин дві: по-перше витрати збільшує інфляція і з кожним роком на одні й ті ж самі завдання потрібно все більше й більше грошей. Офіційна цифра - 12,6% інфляції за 2016 рік, а це значить що місту необхідно на дванадцять відсотків більше грошей, щоб хоча би існувати не гірше, ніж того року. Друга причина зростання видатків – все та ж децентралізація. Не варто сприймати її як «ману небесну», поряд з принесенням додаткових коштів у міську казну, це ще й перекидання на місця нових і нових обов’язків, які мають з чогось фінансуватись.

Наприклад, в останні роки у повне підпорядкування місцевій владі передають все більше освітніх закладів, разом з пов’язаними проблемами, якими раніше управляла держава напряму.

Топ-10 сфер видатків міського бюджету у 2017 році:

Соціальний захист (905 млн)

Освіта (712 млн)

Охорона здоров’я (385 млн)

ЖКГ (370 млн)

Будівництво (128 млн)

Державне управління (112 млн)

Внески комунальним підприємствам (103 млн)

Культура (50 млн)

Спорт і фізична культура (25 млн)

Енергозбереження (25 млн)

 

Видатки на кожну сферу у співвідношенні з усім бюджетом міста (%)

*1%  = 28,1 млн гривень

Рисунок 9

Досі найбільше грошей з бюджету забирає все те, що ми розуміємо під словом «соціальний захист»: пільги, субсидії, одноразові та багаторазові виплати, утримання соціальних служб, тощо (пенсії не входять у цей список, міста виплатою пенсій не займаються). Повний перелік великий. Разом на все це піде 905 млн гривень, а наступного року сума перетне мільярд. Мільярд не для країни чи області, а для міста у 300 тисяч жителів. Це погана новина. Хороша новина (для міської казни) у тому, що соціальний захист майже повністю покриває держава, надаючи соціальну субвенцію у 800 млн гривень. Тож з власної кишені ми платимо «всього» близько 100 млн гривень. 

Наступним за обсягом витрат сферою є освіта з 712 мільйонами запланованими на неї у бюджеті. Попри передбачену освітню субвенцію, держава покриває лише частину витрат, а наприклад, дитячі садки і училища фінансуються виключно за рахунок міста. У розрізі кошти будуть розподілені наступним чином: 173 млн підуть на забезпечення діяльності дитячих садків, 365 млн заплановано для шкіл, 79 млн – на проф-тех училища. З всіх цих коштів на 411 млн виплатять заробітні плати, 81 млн піде на оплату комунальних послуг і 54 млн на ремонти навчальних закладів.

Якщо не брати до уваги державні субвенції, а оперувати лише коштами міста, то освіта впевнено вибивається у лідери за витратами:

Топ 10 сфер видатків за рахунок міста (без врахування субвенцій):

Освіта (484 млн)

ЖКГ (370 млн)

Охорона здоров’я (139 млн)

Будівництво (128 млн)

Державне управління (112 млн)

Внески комунальним підприємствам (103 млн)

Соціальний захист (102 млн)

Культура (50 млн)

Спорт і фізична культура (25 млн)

Енергозбереження (25 млн)

 

Видатки на кожну сферу у співвідношенні з власним бюджетом міста (%)

*1% = 15,1 млн

Рисунок 10

 

А на охорону здоров’я навпаки виділяється набагато менше власних коштів, ніж з державної субвенції: співвідношення 139, проти 246 млн.

Забезпечення діяльності державних установ (пункт «державне управління») вартуватиме бюджету 112 млн гривень, з яких 101 млн – це зарплатня і комунальні послуги. У 2016 році ця сума збільшилась на 20%, тоді на службовців витратили 81 мільйон.

            Так само на зарплатню і комуналку витрачаються більшість коштів управління культури, а саме 75% видатків. Це не дивно, бо зараз на балансі управління знаходиться все що тільки можна: філармонії, музичні колективи, ансамблі, бібліотеки, дитячі естетичні школи, мистецькі заклади, які разом з’їдають 35 млн фінансування. А власне на «культуру» у сенсі «заходи та івенти» витрачається незначна кількість коштів: 1,2 млн для «Центру дозвілля молоді» і 1,5 млн для «Агенції промоції Суми».

            Так само зі спортом – більшість коштів йде на утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл – це 16 млн щорічно. Але тут на спортивні заходи і чемпіонати надано дещо більшу суму – у 5,8 млн гривень.

З 370 мільйонів на житлово-комунальне господарство левову частину витратять «Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради» та «Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради». Якщо подивитись на ці кошти у розрізі бюджету розвитку (це видатки на будівництво, реконструкції і тому подібні фундаментальні речі), то лише стаття «інвестиційний розвиток території» сумою 127 млн гривень розписана по‑об’єктно. Інші статті видатків існують просто у вигляді пари багатомільйонних цифр, без будь якої деталізації:

Бюджетний розпис здорової людини

Рисунок 11

 

  Бюджетний розпис курця

Рисунок 12

 

У ХХІ сторіччі вже стало стандартом розписувати публічні видатки витрати на десятки і сотні сторінок, чим активно займаються муніципалітети Європи і у такому порівнянні самотня комірка «благоустрою» у 110 мільйонів  виглядає трагікомічно.

Правило «чим детальніше розписано – тим важче вкрасти» досі актуальне для України, і саме з таких непрозорих рядків бюджету найчастіше з’являються корупційні скандали, закопані в землю гроші, відкати та «друзі-підрядники».

Загалом бюджет Сум перебуває у стадії росту, збільшуючись і перевиконуючись чотири роки поспіль. Україна вже досягнула Європейського рівня у частці місцевих бюджетів до ВВП у 15%, тому головна задача зараз це і далі нарощувати кошти, і що більш важливо – вміти ними розпоряджатися, пришвидшуючи подальше зростання міста. 

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю автора та ГО "Бюро аналізу політики"  і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Дмитро Бобиренко

Експерт Бюро аналізу політики

Події

ЗМІ про нас

Веб-дизайн