Рецидиви русскава міра

Автор 

Минулого тижня святкували Покрову. День захисників України. Свято з віковими козацькими традиціями. Не якесь 23 фєвраля.

Хоча, останні соціологічні дослідження свідчать, що аж 58% співгромадян вважають Днем захисника – саме Покрову, але  42% все ще готові продовжувати святкувати совдепівський варіант чоловічого свята.

Звичайно, багато хто ностальгує. За тим, як дівчатка вітали хлопців у школі. Як це було добре віддарювати їх на 8-ме березня. Нюні і спогади. Мені повезло, що я служив на флоті і святкувати 23-є – було западло. А для когось спогади – святе.

den-zakhysnyka-520x245

Минулого тижня відбулося судове засідання по Олександрівській гімназії. Суд перенесли, проте тему знову підняли не лише в соцмережі. Її обговорювали і на телебаченні, зокрема на "UA: Суми". Заодно обговорювалася тема найменування бібліотеки імені Крупської.

Ви здивуєтеся, але більшість бібліотекарів за те, щоб – або Крупська, або ніяк. Тобто наших земляків від Олеся до Багряного ніззя. А Крупська, яка ніколи не була в Україні – це класно. Як бути з такими людьми? І їх аргумент – так це ж історія!

Ще «краща» ситуація з Олександрівською гімназією. Нам кажуть: ви розумієте, що назва – це історія. Що це ж Харитоненко зробив. І додають: а ви коли самі і на свої побудуєте гімназію, тоді і називайте. І з пафосом і придихом: а зроблене – не чіпайте.

Ок. Тоді давайте переназвемо усе побудоване за Сталіна його імям. Історія ж. А ще я вам підкажу. Вулиця Покровська у 1941-43 роках називалася вулицею Гітлера. По цій логіці треба перейменувати. Будьте послідовними. А ще повернемо вулиці Леніна і Маркса.

Звичайно, є люди, які ностальгують за власною молодістю і ковбасою по 2-20. І горілкою по скількись там. І тими вулицями. А я не ностальгую. Зате я хочу, щоб мої діти були щасливими. І малоосвіченим людям не хочеться довго розказувати, що психологи вже давно виявили відповідність і залежність наших уявлень про минуле, і те, як вони (наші уявлення) впливають на наше майбутнє. Іншими словами: якщо ви ходите вулицями лєніних, вам в карму погано відкладається. І це науковий факт.

О, скажуть мені. Так учні олександрівської гімназії краще за всіх здали ЗНО. А я не спорю. Дійсно, в усіх гімназіях, де є можливість відбору талановитих – справи краще за інші школи. Так у всьому світі. І ще одне. Якби гімназія називалася іменем Богуна, Грушевського чи Атаманюка, скажіть, результати були б гірші? От я уявляю, перейменуємо ми гімназію – і учні стануть вчитися гірше. Жуть.

Світом править активна меншість. І тому у нас в Сумах не буде гімназії імені царя Олександра ІІІ, вулиці Леніна і бібліотеки Крупської. В Україні свої герої. І ваті треба змиритись із цим.

Віктор Бобиренко

експерт з гуманітарної та молодіжної політики, тренер, публіцист, екс-начальник управління у справах молоді та спорту Сумської ОДА

Події

ЗМІ про нас

Документи

Веб-дизайн