Пасіба: сьогодні вступає у силу стаття Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»

Віктор Бобиренко

Керівник експертної групи Бюро аналізу політики. Навчався в Національній академії державного управління. Магістр державного управління, політолог, політтехнолог. Вивчає ментальні риси та динамічний стан основних етносів сучасності. Спеціаліст з виборчих технологій.…

PLG_K2_UEF_SOCIAL_PROFILES

Сторінка у Фейсбук
16 січня 2021

Сьогодні вступає у силу стаття Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», основною вимогою якої є використання української мови під час обслуговування споживачів.

Ви здивуєтесь, але відтепер - усі надавачі послуг зобов'язані обслуговувати та надавати інформацію в Україні українською мовою. Ну, наприклад у книгарнях – я ніколи і не чув по іншому. Так гарно – шелестять сторінки і тобі шелестять найкращою мовою у світі. Правда ж?

Я уявляю – скільки мєртвєчуков і байкав і всякіх суфіксов/суфрічєй заспівають про приниження рускава язика.

Ой, я знаю рускій краще за 99% її носіїв. Але.

"принижую" приблизно так (на прикладі замовлення в кафе і з сім’єю):

- зДраствуйтє, здєлайтє заказіквотваммєню (посміхається на 32)

- Дівчинко/юначе не парьтесь, я чудово розумію українською. А де це так у Сироватці навчили вас говорити па рускі? Аж цікаво?

- Я із самой Палтави (це щоб я не сумнівався, що дєвушка не якась лохушка з Диканьки)

- Та ви що? Полтава українське місто. У якій школі так класно викладають російську? Хто ваша вчителька? Я усіх знаю. Давайте передам привіт.

Але зі мною можна запросто. Я сам із Лохвиці, цим пишаюся і тому чудово розумію українську. Не переживайте, я вас зрозумію.

І тут два варіанти.

Перший: дитина починає вам говорити українською і максимум, що ви можете почути, коли даєте чайові – це таке полтавське пасіба.

Або у цих добрих людей установка на рускій язик і вони як мітлою повторюють:

- Чьто ви вібіраєтє? Может бить галушкі ілі варєнікі

- Ні, дівчинко, я галушок би поїв і борщу, і може, вареників

- А водочкі? Ілі півка?

Гадство. І так розхотілося обідати у ресторані. Але.

І коли поїли, я сказав дівчині:

- Вибачте, але я вам не дам чайових, тому що ви зверталися до мене не мовою своїх батьків. Навіщо ви їх принижуєте?

- А прі чьом здєсь маї радітєлі

От і все. Дитина, народжена в Україні – навіть не припускає, чому її наказали. Я вважаю, що тільки такий кейс може бути дієвим. Але повтореним часто. Тоді її попустить.

Я не даю чайових офіціантам, які говорять до мене російською. При чому я їм на це вказую. Хай це буде найдієвіший флешмоб.