Місцеві вибори. Що треба знати, щоб не зробити себе ще раз?

Максим Корнієнко

Фахівець з місцевих бюджетів та публічних закупівель, експерт у сфері громадського контролю та громадської участі. Отриманий попередній досвід під час роботи на державній службі та в реальному секторі економіки успішно…

PLG_K2_UEF_SOCIAL_PROFILES

Сторінка у Фейсбук
07 вересня 2020

За якихось два місяці на нас всіх очікують чергові вибори, в ході яких ми разом визначатимемося, кому ж надати мандат народного представництва у місцевих радах. Вже сьогодні з кожного другого білборда на тебе поглядає усміхнене кандидатське обличчя чи інтригує загадкове політичне гасло. Не варто бути Нострадамусом, щоб спрогнозувати, що зовсім скоро засилля зовнішньої політичної реклами традиційно перетвориться на гонитву популістичних обіцянок, що не мають нічого спільного з реальністю. То ж як не потрапити в тенета передвиборчого популізму та зробити відповідальний свідомий вибір? В першу чергу, варто згадати (для когось - зрозуміти), за що ж відповідають місцеві депутати чи міський голова (якого ми чомусь звикли називати мером) та як взагалі працює місцеве самоврядування.

Розуміти принципи розподілу влади - вкрай важливо. Ще зі школи ми всі пам’ятаємо про три  гілки державної влади (ті що законодавча, виконавча та судова), але сьогодні поговоримо про інший розподіл влади - за рівнями.  Намагатимемося робити це  максимально спрощено.

Традиційно  українці звикли вважати вибори центральної влади (Президента та депутатів Верховної Ради) важливішими за вибори влади місцевої (міського голови та місцевих депутатів). Але такий висновок є хибним. Особливо якщо взяти до уваги проведену після 2015 року децентралізацію та бюджетну реформу, внаслідок яких міста та ОТГ отримали більше самостійності для прийняття важливих для громади рішень та в рази більше коштів на реалізацію корисних ініціатив. 

Так, для прикладу, депутати Сумської міської ради діючої каденції порівняно з попередниками почали розпоряджатися утричі більшим міським бюджетом: казна внаслідок законодавчих змін зросла з 1 до 3 мільярдів гривень. А на розвиток міста (ремонт доріг, тротуарів, закупівлю тролейбусів і т.д.) міська влада отримала змогу витрачали вдесятеро більше коштів: для порівняння бюджет розвитку 2013 року складав 60 млн.грн., а в 2016 - 600 млн.

То ж зробити вдумливий свідомий вибір свого предствника у владі на місцях не менш важливо, ніж зважено та з розумінням підійти до вибору народних обранців на національному рівні.

В першу чергу, мова про локалізацію на рівні територіальних громад (міст, селищ, сіл), оскільки щодо важливості та й доцільності  діяльності депутатів районних рад питань більш ніж достатньо. 

То ж поговоримо сьогодні саме про первинні суб’єкти місцевого самоврядування, основним носієм  функцій та повноважень якого згідно профільного Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (варто, до речі, проглянути, якщо цікаво) є територіальна громада села, селища, міста. 

Що собою являє місцеве самоврядування?

Згідно закону “місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України”.

Простими словами - це можливість громади самостійно без втручання центральної влади вирішувати певні важливі для неї питання.

Система місцевого самоврядування включає: 

  1. власне територіальну громаду; 

  2. сільську, селищну, міську раду; 

  3. сільського, селищного, міського голову; 

  4. виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; 

  5. органи самоорганізації населення.

Для спрощення розуміння функцій окремих складових місцевого самоврядування можна провести певну аналогію із центральною владою: міський голова - президент, міська рада - парламент, виконком - уряд, виконавчі органи - міністерства.  

Навіщо нам депутати?

Міські (сільські, селищні) ради представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження самоврядування.

Місцеві депутати ж є обраними представниками громади та виборців свого округу у відповідних радах, руками та головами яких і здійснюються дані функції. 

У виборчому окрузі депутат місцевої ради зобов'язаний:

  • підтримувати зв’язок з виборцям, громадськими організаціями, трудовими колективами, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади, розташованими на відповідній території;

  • інформувати виборців про роботу місцевої ради та її органів, про виконання планів та програм соціально-економічного розвитку, місцевого бюджету, рішень ради і доручень виборців;

  • брати участь у громадських слуханнях з питань, що стосуються його виборчого округу, в організації виконання рішень ради та її органів, доручень виборців;

  • вивчати громадську думку; вивчати потреби територіальної громади, інформувати про них раду та її органи, брати участь у їх вирішенні;

  • визначити і оприлюднити дні, години та місце прийому громадян; вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців, розглядати пропозиції, звернення, заяви і скарги членів територіальної громади, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення в межах повноважень.

Як має працювати депутат?

Місцеві депутати працюють як під час підготовки та проведення сесійних засідань, так і в період між ними з проектами рішень, зверненнями, запитами, засідають на  постійних профільних комісіях та можуть долучатися до роботи тимчасових комісій чи робочих груп з різних питань, працюють з виборцями на округах та проводять прийом у громадських приймальнях.

На час сесій, засідань постійних комісій рад, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків за своїм місцем роботи.

Про результати своєї діяльності місцеві обранці звітують у різних формах. Інформація про роботу кожного депутата акумулюється на сайті Сумської міської ради.

На сайті міської ради за посиланням можна знайти інформацію з контактами депутата. 

Підказку, як у досить незручній офіційній базі даних простіше знайти, хто є депутатом за твоїм округом можна отримати тут: http://razom.sumy.ua/znaydy-svoho-deputata/ 

Що тоді робить міський голова?

Міський (сільський, селищний) голова є головною посадовою особою територіальної громади міста (села, селища).

Міський голова обирається відповідною територіальною громадою в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.

Міський голова очолює виконавчий комітет міської ради, головує на її засіданнях. Він забезпечує здійснення в межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади.

Міський голова не може працювати за сумісництвом на іншій посаді, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової, творчої роботи, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту у неробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток. На міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом.

Як проходить день “мера”, які питання він розглядає?

Міський голова є штатним працівником виконкому міської ради, що в межах своїх повноважень: 

  • організує роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;

  • підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

  • вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради, склад виконавчого комітету, структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів;

  • скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;

  • забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету;

  • призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності;

  • представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, а також у міжнародних відносинах;

  • веде особистий прийом громадян;

  • забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань;

  • видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Не рідше одного разу на рік міський голова звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами.

Яка зарплата мера та депутатів?

Для багатьох це стане відкриттям, але місцеві депутати за свою депутатську роботу не отримують заробітної плати. 

Робота ж міського голови та його заступників оплачується бюджетним коштом. Розмір заробітної плати “мера” визначається міською радою (тобто, депутатами) шляхом прийняття міського бюджету та затвердження відповідного  штатного розпису для працівників виконавчих органів ради.

Так само за рахунок платників податків працюють міські чиновники (працівники різноманітних відділів, управлінь, департаментів міської ради) згідно того ж штатного розпису.

А от міські депутати виконують свою діяльність на громадських засадах, маючи при цьому можливість працювати на будь-якій оплачуваній роботі чи займатися бізнесом. 

Для порівняння депутати Верховної Ради, що отримують заробітну плату з бюджету, не мають права працювати на інших посада (за окремим виключенями). 

Що таке “депутатські кошти”?

Хтось можливо заперечить: “Та хоч і без зарплати, так їм депутатські кошти видають: раніше 300 тис, а цьогоріч цілий мільйон!”  Кошти на виконання доручень виборців дійсно щорічно передбачаються при плануванні міського бюджету і їхній розмір визначається рішенням міської ради. Без сумніву, питання можуть викликати як ефективність використання цих коштів за округами окремих депутатів, так і доцільність існування даної процедури загалом. Але депутати не отримують цих коштів і навіть не є їхніми розпорядниками. Кожен міський обранець на підставі звернень виборців формує заявки на використання коштів з такого собі спільного депутатського фонду, а всі проплати здійснюються відповідними структурними підрозділами міськради з дотриманням загальних бюджетних процедур.

Чому люди йдуть у владу?

Без сумніву, у  кожного кандидата в депутати своя мотивація. 

І неможливо знайти універсальну відповідь. Але спробуємо узагальнити та максимально спростити.

Автор пропонує наступну градацію:

  • депутати-активісти - ті, хто дійсно готові самовіддано працювати на благо рідного міста (найкорисніша, але не найчисельніша категорія),

  • депутати-бізнесмени - метою яких є лобізм певних напрямків діяльності, просування бізнес-зв’язків, пошук шляхів лояльності влади,

  • депутати-чиновники - сумісники для спрощення виконання службових обов’язків, коли “сам запропонував - сам поставив задачу - сам виконуєш”, 

  • депутати-нарциси - депутатство заради депутатства, отримання визнання, потішення власного его, мета - отримати статус і ним тішитися,

  • депутати-випадковості - ті, кого попросили зайняти місце у списку про всяк випадок, але раптом зірки склалися.

Бачення категорій є суб’єктивним. Перелік не є виключним. Суміщення цілком можливе.

Звідки беруться “погані депутати”?

Знову ж таки очевидні речі, та для декого можливо відкриття. Будь-яка влада не падає на нас з неба. Депутатів обирає громада. І відповідальність за вибір несе кожен з нас. Навіть коли ти не пішов на виборчу дільницю - ти зробив свій вибір, пасивно приєднавшись до вибору більшості. 

Поширена парадигма “став депутатом - перетворився на ворога народу” є категорично помилковою. Всі депутати різні. Депутати (президенти, мери) - такі ж люди, як і всі інші зі своїми позитивними та негативними якостями. І навіть якщо вам здається, що когось влада перетворила з виключно позитивного персонажа на останнього негідника  - то вам це здається, бо він таким і був, просто ви не розгледіли. А от що дійсно може впливати на загострення певних негативних рис представників влади - так це  відсутність контролю з боку громадськості та небажання обох сторін до налагодження співпраці на благо спільних інтересів громади. 

Як співпрацювати зі своїм депутатом?

Чи відомо вам, що місцеві депутати також розподіляються за виборчими округами і за кожною адресою закріплений певний обранець? Співпраця виборця з депутатом не обмежується галочкою в бюлетені. Знайти інформацію про “свого” депутата, контактні дані, адресу громадської приймальні, звіти про роботу обранця можна на сайті міської ради smr.gov.ua або за допомогою сервісів громадської веб-платформи razom.sumy.ua. Однак варто розуміти, що місцевий депутат не чарівник і всупереч поширеному висловлюванню - не ваш слуга. Депутат має виконувати свої обов’яки виключно в межах чинного законодавства.

На що може впливати мер та депутати?

Місцева влада може впливати виключно на ті напрямки, що належать до її компетенції в межах населеного пункту.

Зокрема йдеться про: 

  • місцеві фінанси та формування місцевого бюджету;

  • встановлення місцевих податків та зборів;

  • управління комунальною власністю;

  • управління об'єктами житлово-комунального господарства та побутове обслуговування;

  • збирання, утилізація та знешкодження побутових відходів;

  • управління землею, що належить територіальній громаді;

  • благоустрій населеного пункту;

  • управління закладами дошкільної та загальної середньої освіти;

Детальніше - в профільному Законі.

Без сумніву, більше можливостей виконати обіцянки та впливати на ситуацію мають депутати тих фракцій, що у складі міської ради перебувають у більшості. Вони мають достатню кількість голосів, щоб приймати рішення про зміни до бюджету та можуть впливати на діяльність виконавчих органів. 

Найпоширенішими ж інструментами опозиційних депутатів залишаються  депутатські звернення та депутатські запити, вплив яких на місцеву виконавчу владу вкрай неефективний.

Що не може робити мер та депутати?

Місцеве самоврядування НЕ займається:

  • визначенням рівня зарплат та пенсійним забезпеченням

  • обороноздатністю країни та встановленням контрактної армії

  • розслідуваннями кримінальних правопорушень та притягненням винних до відповідальності

  • регулюванням загальнодержавних податків та мит

  • встановленням більшості тарифів на комунальні послуги (частиною все ж займається)

  • ремонтом доріг державного значення іншими питаннями національного рівня

Які найбільш популістичні обіцянки кандидатів виходять за рамки їх повноважень?

Місцеві депутати не мають жодного відношення до високих пенсій чи контрактної армії, дуже опосередковано можуть торкатися питання справедливих тарифів (зокрема, тарифи на обслуговування “жеків”, на вивезення сміття, вартість проїзду у міському транспорті, затверджуються міськвиконкомом а) склад якого визначається депутатами, б) рішення виконкому може бути скасоване рішенням міської ради). Місцеві депутати не забезпечать кінець епохи бідності чи бандитам тюрми. Місцева влада не може ремонтувати дороги поза межами населеного пункту чи навіть дороги в межах міста, що не належать до міських. Місцева влада не зробить вас щасливішим та не змусить більше посміхатися (ну хіба що у вас гарне почуття гумору, ви гарно розбираєтеся у повноваженнях дупутатів, а вас “усміхне” чергова невластива обіцянка) 

А це все вже було на передвиборчих лозунгах...  Та сміливо можна припустити, що прийдешня кампанія буде ще більш щедрою на популістичні безглузді лозунги.

Що нам робити, аби відрізнити брехуна від реально хорошого майбутнього депутата?

Перш за все - читати і думати. Читати передвиборчі програми як партійних осередків так і обіцянки конкретних кандидатів. На жаль, виключно через висування від політичних партій наразі можна стати депутатом міської ради.

Але в той же час дуже важливо - не вестися на бренд партії. Ви не обираєте партію - ви обираєте людей.  До місцевої специфіки діяльності будь-якому партійному керівництву абсолютно байдуже. Партійні лідери не прийдуть вирішувати проблеми вашого міста. Задавайте запитання кандидату. Навіщо це йому? Які проблеми і ЯК (це набагато важливіше, бо знати проблеми  і бачити шляхи їх вирішення - це різні речі) він збирається їх вирішувати? Як співпрацюватиме з громадою? Як він планує знаходити час задня виконання складної неоплачуваної роботи? 

Найважливіше - не припиняти контроль та співпрацю з депутатами після їх обрання. Це вже може бути інша особа, ніж кандидат, з яким ви спілкувалися попередньо. Але дізнатися, хто є депутатом за твоїм округом, і разом робити місто кращим - в твоїх силах. Саме так - не давати вказівки, а співпрацювати, бо всупереч загально прийнятому уявленню депутати (і особливо місцеві, яких на відміну від нардепів ти не утримуєш за рахунок сплачених тобою податків) не є нашими слугами.

Звідки беруться “погані депутати”?

Знову ж таки очевидні речі, та для декого можливо відкриття. Будь-яка влада не падає на нас з неба. Депутатів обирає громада. І відповідальність за вибір несе кожен з нас. Навіть коли ти не пішов на виборчу дільницю - ти зробив свій вибір, пасивно приєднавшись до вибору більшості. 

Поширена парадигма “став депутатом - перетворився на ворога народу” є категорично помилковою. Всі депутати різні. Депутати (президенти, мери) - такі ж люди, як і всі інші зі своїми позитивними та негативними якостями. І навіть якщо вам здається, що когось влада перетворила з виключно позитивного персонажа на останнього негідника  - то вам це здається, бо він таким і був, просто ви не розгледіли. А от що дійсно може впливати на загострення певних негативних рис представників влади - так це  відсутність контролю з боку громадськості та небажання обох сторін до налагодження співпраці на благо спільних інтересів громади. 

Як співпрацювати зі своїм депутатом?

Чи відомо вам, що місцеві депутати також розподіляються за виборчими округами і за кожною адресою закріплений певний обранець? Співпраця виборця з депутатом не обмежується галочкою в бюлетені. Знайти інформацію про “свого” депутата, контактні дані, адресу громадської приймальні, звіти про роботу обранця можна на сайті міської ради smr.gov.ua або за допомогою сервісів громадської веб-платформи razom.sumy.ua. Однак варто розуміти, що місцевий депутат не чарівник і всупереч поширеному висловлюванню - не ваш слуга. Депутат має виконувати свої обов’яки виключно в межах чинного законодавства.

Що робити, якщо депутат (чи міський голова) виявився гівном?

Законом передбачено процедуру відкликання як депутата, так і міського голови.

Процедура відкликання прописана в Законі “Про статус депутатів місцевих рад” та є досить непростою, що потребує проведення зборів виборців, створення ініціативної групи, відкритого збору  підписів виборців, залучення територіальної виборчої комісії. І навіть після проведення всіх процедур останнє слово залишається за вищим керівним органом політичної партії, який має право як підтримати народну ініціативу про відкликання  депутата  так і відмовити  в задоволенні такої пропозиції.

Як вони приймають рішення в раді, хто пропонує ідеї?

Рішення у міські раді (за окремими виключеннями) приймаються під час проведення сесійних засідань більшістю голосів від загального складу ради (з урахуванням міського голови та секретаря міської ради) .

Сесія ради скликається міським головою в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.

Напередодні розгляду питання на сесіях вони розглядаються постійними депутатськими комісіями  та під час погоджувальних рад.

Містяни мають право брати участь у всіх засіданнях ради, виконкому, депутатських комісій.

Як варто дякувати міському голові, чиновникам та депутатам за відремонтовані дороги, побудовані майданчики, придбані тролейбуси і т.д.?

Дуже просто. Ніяк! От зовсім. Від слова “взагалі”. Підтримання міської інфраструктури у належному вигляді - це обов’язок міської влади. І робиться це не за особисті гроші депутатів чи мера. А за бюджетні кошти - тобто за рахунок платників податків.

Саме ми (на рівні з обраними нами представники влади) як члени громади є власниками всього комунального майна. І саме для ефективного управління спільними ресурсами та бюджетом громади ми разом обираємо депутатів та винаймаємо міського голову та чиновників. Всі будівництва, ремонти, реконструкції, придбання  відбуваються за кошти міського бюджету. А міський бюджет наповнюють всі платники податків, тобто кожен мешканець нашого міста. 

Основним бюджето наповнюючим податком місцевих бюджетів є податок з доходів фізичних осіб, тобто ті 18%, що були утримані з вашої заробітної плати. Саме найманий робітник є основним інвестором у міську казну, що своїм ПДФО наповнює ⅔ власних надходжень міської казни. 

Тому якщо й маєте бажання подякувати будь-якому представнику влади, то хіба що за ефективне та раціональне використання ВАШИХ грошей, які ви у вигляді податів сплатили до міського бюджету. Але не забувайте, що міському голові та чиновникам (депутатам - ні) ви вже віддячили оплаченою заробітною платою, комфортним робочим місцем, службовим автотранспортном і т.д. за рахунок тих же ваших податків.

То ж не дамо себе обдурити! 

Зробимось розумними виборцями разом!