Memory and memorials: день пам’яті в Лондоні 11 листопада 2011 р. [фоторепортаж]

Геннадій Іванущенко

Історик, архівіст. Співзасновник Центру досліджень визвольного руху, член Вченої ради ЦДВР. Головний редактор інтернет-проекту "Сумський історичний портал".  Керівник архіву ОУН в Українській Інформаційній Службі-Лондон. Редактор сайту www.ounuis.info З липня 2005…

PLG_K2_UEF_SOCIAL_PROFILES

Сторінка у Фейсбук Сторінка в Інстаграмі
21 листопада 2011

Cвято святкують – пам’ять вшановують... Іноді корисно порівняти, як це відбувається в різних країнах.

Про наближення пам’ятної неділі (Remembrance Sunday) в Лондоні було видно за тиждень.

Про це говорили на вулицях перехожі, розповідали дітям батьки і вчителі, а найпромовистіше повідомляли стенди:

image002

 З них я дізнався, що цей день, коли вшановують пам'ять усіх полеглих у всіх війнах, які вела Велика Британія, відзначається уже 90 років.

Він приурочений до 11 листопада 1918 року: дня Комп'єнського перемир'я, яке поклало край Першій світовій війні:

image004

maky

 У Сполученому Королівстві Першу світову називають просто Великою війною. В народній пам'яті вона займає значніше місце, ніж Друга світова. Адже у 1939-1945 роках країна втратила 393 740 осіб (включаючи мирних жителів і моряків), а  в 1914-1918-му - 811 410 чоловік. 1 млн. 662 тис. 625 британців було поранено.

Уже після війни на полях найбільших баталій західного театру воєнних дій  (зокрема Франції та Бельгії) зійшла і зацвіла величезна кількість маків. Сучасники сприйняли це як знак... З того часу макова квітка символізує пам’ять про загиблих героїв (як у нас – червона калина).

image007

Загальнонаціональна хвилина мовчання з обов’язковою трансляцією телебаченням відбувалася саме 11 листопада. Зупинили свою роботу школи і заводи, віддали честь полеглим військові частини, урядові установи...

Але основні заходи традиційно проходять у неділю з участю великої кількості людей. Проходять по всій Британії та країнах Співдружності, також у військових частинах за кордоном. Центральне місце проведення – біля пам’ятника "Cenotaph" у Лондоні.

pelustky

Кенотаф - це "порожня могила" або пам'ятник, споруджений на честь людини або групи людей, чиї останки знаходяться в іншому місці. 

Слово походить від грецького κενοτάφιον = kenotaphion (kenos, один - означає бути "порожнім", і taphos, "могила").

Кенотафи були зведені у багатьох країнах світу з давніх часів: у Стародавньому Єгипті, Стародавній Греції і Північній Європі

image014

Cenotaph  на Вайтголі, в Лондоні, що його спроектував сер Едвін Лутенс, був побудований між 1919 і 1920 роками і відразу став місцем проведення загальнонаціональних вшанувань.

По-військовому прості форми монументу і такий же простий напис: "The Glorious Dead  -  Славні Полеглі."

image016

Сюди з самого ранку (офіційний початок був призначений на 11-00) почали сходитись люди. В ці дні на одязі практично всіх, кого я зустрічав на вулиці, були пришпилені квітки маку. І кожна дитина могла пояснити, що вони означають. Відчувалася атмосфера невимушеності і зосередженості.

Без обов’язковості, промов, звітів "про турботу про ветеранів"... Але з якимось особливим самозаглибленням. Бо в ці дні, як ніколи,  людина відчуває себе частиною "і мертвих, і живих, і ненароджених".

Залунали сурми... Пройшлися маршем королівські гвардійці, представники родів військ. Уся вулиця була запруджена людьми, але стояла "мертва" тиша...

image020

image022

image023

image026

Про присутність Її Величності знали всі, а ось коли саме вона та члени Кабінету міністрів з’явилися – залишилось непоміченим.

Таке враження, що були постійно з усіма іншими. А може, й так...

Відразу пригадалося, що про наших "величностей" оголошують по гучномовцю та ще й чекають годинами.

image027

Королева стояла поруч з принцом Вільямом, членами родини, в оточенні керівництва Генерального штабу. Я її зміг відрізнити з-поміж інших тільки тоді, коли вона понесла до пам’ятника вінок маків. Власноручно. (!) І знову пригадалися "наші" можновладці, які з вимученою "думою" на чолі поправляють стрічку вінка, що його принесли... солдати.

Природа не терпить фальші, тому вінки іноді й падають... 

Хвилина мовчання складалася з двох хвилин. Рівно між салютом Королівської кінної артилерії та боєм Біґ-Бену. Мовчання – ось що вразило найбільше. Єдиною "промовою" був заклик прочитати молитву вголос:

"Our Father

Which art in heaven

Hallowed be thy name

Thy kingdom come

Thy will be done

In earth as it is in heaven..."

... Полеглі вже не потребують обіцянок і пишних фраз... 

image030

image031

image034

Маки... Вони були всюди. В пам’ять про героїв, які загинули за Британію в усіх війнах і кампаніях... Живі їх учасники (більше семи з половиною тисяч) пройшли колоною під оплески.

Йшли бадьоро, сповнені гордості за свою країну. Багато їхало на інвалідних візках.

Я поцікавився: "Які пільги вони мають?". "Жодних", – була відповідь. Просто мають гідну пенсію, без подачок. 

image035

image037

image040

Від кожної  групи ветеранів молоді люди в циліндрах приймали вінки маку і клали до підніжжя пам’ятника. Маки стелилися все далі й далі від нього, не вміщаючись, але "тримаючи лад".

Пішим строєм за ветеранами йшли скаути, а потім війська. Не було жодних прапорів. Тільки форма. 

image044

image046

Пізніше до групи людей, які стояли неподалік, підійшов чоловік у яскраво-червоному мундирі. Це був представник Ліги ветеранів. Вона об’єднує багатьох учасників війн незалежно від віку. Тут і солдати та моряки часів Другої світової, учасники пізніших воєн. Критерій один – вони воювали за Британію.

До речі, символіка Ліги - синьо-жовті стрічки.

Вінок з ними біля пам’ятника можна помітити поруч з вінком від королеви.

image047

image050

Після офіційних заходів підвезли важкі стовпці у вигляді свічок з короною. Вони служитимуть огорожею й освітленням. Туристи  одразу ж кинулись фотографувати.

image052

Ми маємо багато дат і відзначень, пов’язаних з війнами. І всі вони різні. Зрозуміло, що повинен бути один день – просто День, коли б поминали всіх полеглих за Україну. Він міг би примирити багатьох нині непримиренних, якщо їхні слова про любов до України щирі...

Маємо таких аж два дні на вибір: Покрови Пресвятої Богородиці та День Героїв. А ще маємо червону калину. На прохання друзів я привіз її з Сумщини і посадив у Лондоні. Впевнений, що приживеться...

image054