Динаміка бюджету Ромнів: як і куди йдуть гроші

Автор 

Для Ромнів 2017 рік став продовженням тендінції поступового збільшення бюджетних доходів і видатків, разом з продовженням започаткованої минулого року практики учасницького бюджетування.

           

 Динаміка змін впродовж першого півріччя майже відсутня: різниця між запланованими і прийнятими у грудні 2016 показниками та останньою редакцією бюджету від 28 березня складає 2 млн гривень – 414 млн планованих і 416 млн гривень затверджених. Перевиконання майже немає. Це значить, що міські чиновники в змозі точно оцінювати майбутні надходження.

Порівняно з початком реформи децентралізації, бюджет Ромнів зріс у 2,5 рази. У 2014 році надходження складали 174 мільйони, у 2015 році вони збільшилися  до 256, у 2016 до 380 мільйонів гривень. Таке колосальне, як для міста у 40 тисяч жителів, збільшення зумовлене появою нових податків для міської скарбниці та оновленою механікою розподілу фінансів між містом і державою.

Рисунок1

Якщо до 2014 року основним наповненням міської скарбниці слугували податок на доходи фізичних осіб та податок на майно, то з 2014 до них додалися акциз і єдиний податок. Додатково коригуються і ставки самих податків (цей процес відбувається і досі), для того щоб збаланшувати доходи з видатками у місцевих бюджетах. Крім цього стара система розподілу субвенцій з державного бюджету «вручну» була змінена спеціальними формулами залежними від території, кількості жителів, тощо. Як наслідок міста в Україні, і Ромни у тому числі отримали вільні кошти і більшу широту повноважень аби ними розпоряджатись

            Тим не менше Ромни, як і більшість міст менших за 300 тисяч жителів, залежать від державного фінансування – 2/3 бюджету складає державна субвенція. Так, у 2017 році містом було зібрано 135 млн гривень податків, а від держави перераховано 269 млн.

Рисунок2

            Державне запезпечення покликано реалізовувати базові функції держави на місцях: освіту, медицину та соціальне забезпечення. На дані цілі спрямовано 45 млн, 53 млн та 165 млн відповідно.

Рисунок3

З усіх 135 млн податків 73 мільйони стладає ПДФО (з доходів фізичних осіб), 25 мільйонів – акциз, 13 млн податок на майно, та 21 мільйон єдиного податку.

            Що це конкретно за податки?

  • ПДФО платить кожна сооба зі своїх доходів у розмірі 18%, ставка податку встановлюється державою.
  • Акциз сплачується з кожної легальної одиниці спиртного, сигарет і додатково з пального. От чому нелегальні підакцизні товари є великою проблемою, з них не склачується акциз, внаслідок чого бюджет недоотримує мільйонні кошти.
  • Податок на майно включає плату за оредну комунальних приміщень та плату за користування землею у місті.  На початок 2017 року діє 844 договори про ореднду землі або приміщень. Розмір плати встановлюється міською владою.
  • Єдиний податок сплачується підприємцями міста, ставка податку встановлюється місцевою владою.

Рисунок4

Що ж, все це не малі кошти. І ці кошти місто витрачає повністю і на 100% - видатки ідентичні доходам і заплановані на рівні 416 млн гривень.

            Гіганська частка грошей йде на соціальний захист – пільги, субсидії виплати. Це все це добро витрачається 165 мільйонів. Але забезпечується це державною тож куди ще йдуть гроші міського бюджету?

            Одна з головних статей видатків – освіта. Державна субвенції не покриває навіть половини необхідних витрат, решту доводиться докладати містянам з власної кишені.

            У Ромнах, станом на початок 2017 року праціє 26 освітніх закладів:

  • 9 загальноосвітніх шкіл
  • 10 дошкільних навчальних закладів
  • 3 заклади позашкільної освіти
  • центр позашкільної освіти і роботи з талановитою молоддю
  • приміський табір «Вогник»
  • Мала академія наук
  • Учбово-виробничий комбінат

Разом на них витрачається 108 млн гривень – чверть всіх коштів міста. Найдорожчими є школи ‑ на них заплановано 64 мільйони. Дитячі садки вартуватимуть 36 мільйонів, всі решта закладів – 8 млн гривень. Більшість грошей витрачатиметься на зарплатню персоналу і комунальні послуги.

            У сфері медицини левова кількість грошей – 67 мільйонів піде на забезпечення діяльності одного закладу – Роменської центральної районної лікарні. У бюджеті це рядок «Багатопрофільна стаціонарна медична допомога населенню». У 972 тисячі обійдеться «програми і заходи у галузі охорони здоров’я». 3,5 мільйони вартуватиме робота Районної стоматологічної поліклініки.

             На культуру і мистецтво витратять 9,7 млн гривень. Перелік отримувачів коштів у таблиці нижче: 

Культура і мистецтво

9 786 875,00

Фiлармонiї, музичнi колективи i ансамблі та iншi мистецькі заклади та заходи

69 020,00

Бiблiотеки

2 713 117,00

Палаци i будинки культури, клуби та iншi заклади клубного типу

1 566 625,00

Школи естетичного виховання дiтей

5 098 963,00

Iншi культурно-освiтнi заклади та заходи

339 150,00

Iншi культурно-освiтнi заклади та заходи

291 645,00

            Бюджет розвитку на 2017 рік складе 40,107 млн гривень. Найбільше видатків буде спрямовано у сферу ЖКГ – це 29,6 млн гривень. Це 43 проекти вартістю від декількох тисях до декількох мільйонів гривень. Капітальний ремонт автомобільної дороги по вул. Дудіна в м. Ромни (4,8 млн), Капітальний  ремонт автомобільної дороги по вулиці Київській в місті Ромни Сумської області (3 млн) та Реконструкція самопливного каналізаційного колектора від вул. Горького до КНС-1 у м. Ромни (1,5 млн).

            На громадський бюджет, створений у 2016 році цього року виділять 532 тисячі гривень, для реалізації проектів, які набрали найбільшу кількість голосів. Всього їх 8, всі сумою до 100 тисяч гривень.

Громадський бюджет

   

1.                

Будівництво дитячого майданчика на території комплексу відпочинку та спорту «Козацька пристань»

УЖКГ

98,3

2.                

Капітальний ремонт фонтану в парку культури та відпочинку  ім. Т.Г. Шевченка

УЖКГ

66,4

3.                

Капітальний ремонт дитячо-спортивного майданчика за адресою: вул. Сумська, 1 (придбання та встановлення)

УЖКГ

61,0

4.                

Капітальний ремонт малих архітектурних форм та тимчасових споруд на території парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка

УЖКГ

99,3

5.                

Будівництво дитячого майданчика за адресою: вул. Покровський узвіз, 2

УЖКГ

35,0

6.                

Встановлення вуличних тренажерів по вул. Троїцька, 94 (територія ЗОШ № 8)

 

Відділ освіти

53,7

 7.                

Придбання та встановлення вуличних тренажерів по вул. Всіхсвятська, 5 (територія ЗОШ № 6)

Відділ освіти

53,7

 8.                

Придбання та встановлення вуличних тренажерів на території спорткомплексу ім. В.Окіпного

Відділи освіти, молоді і спорту

64,7

             На капітальні заходи у сфері медицини витратять 2,8 млн гривень по семи пунктах – це ремонт різних будівель лікарні, придбання дезінфекційної камери та електрокардіографу.

            На ремонти і будівництва у школах і дитсадках витратять 6,7 млн гривень. Топ-3 найбільших проектів: Капітальний ремонт Роменської загальноосвітньої школи I – III ступенів № 7 по вул. Полтавська, 32 в м. Ромни Сумської області та збільшення енергоефективності (3,3 млн, співфінансування проекту з ДФРР), Реконструкція електромережі в приміщенні  ЗОШ № 5 за адресою: вул. Прокопенка, 76, м. Ромни, Сумська область (285 тисяч гривень), Реконструкція шатрової покрівлі основного корпусу  ЗОШ № 11 (196 тисяч гривень).

 

            Загалом у Ромнах спостерігається значний прогрес у використанні бюджетних коштів. З плюсів – значні витрати на розвиток, співпраця з Державним фондом реконструкції і розвитку, фінансування енергозберігаючих проектів. Додатковий плюс – існування громадського бюджету для реалізації невеликих «вуличних» проектів. Важливе значення має популяризація участі громади в управлінні бюджетом, яке в Україні знаходиться у зародковому стані і про що зараз варто дбати – збільшуючи видатки на молодь, позашкільну освіту та популяризуючи нові ініціативи. Це буде плюсом і владі і громаді міста.

 Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю автора та ГО "Бюро аналізу політики"  і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Дмитро Бобиренко

Експерт Бюро аналізу політики

Події

ЗМІ про нас

Веб-дизайн