Чому і як скоро в державі закінчаться гроші

Олег Медуниця

Експерт з питань бюджету та децентралізації. Член Комітету Верховної Ради з питань бюджету VII-VIII скликань. Брав участь у процесах розробки та впровадження бюджетної реформи, адміністративно-територіальної реформи та реформи децентралізації. Навчався…

PLG_K2_UEF_SOCIAL_PROFILES

Сторінка у Фейсбук
20 травня 2020

Усі ж пам'ятають, як місяць тому влада ощасливила пенсіонерів додатковою тисячею гривень? Я от пам'ятаю.

Але на минулому тижні стало відомо, що у квітні Пенсійний фонд взяв у Єдиного казначейського рахунку позику на 11 млрд. грн. І це на третину більше, ніж Пенсійний фонд брав із держбюджету в попередні місяці. Станом на кінець квітня, заборгованість збільшилася на 3,6 млрд. грн. З початку року фактичний дефіцит Пенсійного фонду становить уже майже 8 млрд. грн.

А що означає «взяв позику в Єдиного казначейського рахунку»? Це означає позичити з «державного гаманця», який наповнюємо податками ми з вами – усе працездатне населення – крупні виробники, дрібні ФОПи, кожен офіційно працевлаштований громадян (наймані працівники, лікарі, вчителі, держслужбовці…)

На цьому Єдиному казначейському рахунку лежать усі кошти усіх розпорядників бюджету. В тому числі – кошти місцевих бюджетів. З великою долею ймовірності саме коштом місцевих бюджетів були «закриті» пенсійні виплати, обіцяні владою надбавки і додаткові «тисяча кожному».

До речі, законом про Держбюджет-2020 передбачено, що держава має перерахувати до Пенсійного фонду (а читай – дотувати/позичити) ще 202 млрд. грн. (!) Це, на хвилиночку, більше ніж усі разом взяті видатки на оборону України.

Про що це свідчить? Це свідчить про розбалансування державних фінансів.

Який є у влади план?

У влади є реальний план. Цей план – позичити і надрукувати гроші.

Наповнити бюджет реальними коштами, швидше за все, не вийде.

Не знаю хто як, а я особисто не вірю в анонсовані Шмигалем створення 500 тисяч робочих місць та активізацію економіки протягом року. Швидше за все, про цю заяву Уряду українці згодом забудуть. Як і про прізвище нинішнього прем'єра-міністра.

В якості тесту: ви пам'ятаєте заяву якогось із нових урядів Зеленського про 40% зростання економіки протягом 5 років? Я вже не підзабуваю, хто із них і коли таке обіцяв…

Тепер про «позичити». Позичити у МВФ завдяки прийняттю «антиколомойського» закону, звичайно, вийде. Але це все-одно не вирішить бюджетних проблем на 100%. Бо касові розриви стали вже занадто великими.

Тепер про «надрукувати». Надрукувати можна, але буде «боляче» як економіці держави загалом, так і кожному пересічному громадянину. Головний ризик – це зростання інфляції. Ріст цін і курсу іноземних валют. Це коли грошової маси стає більше, а товарів, які за неї можна купити, стає менше. Плюс – Уряд всерйоз вирішив втрутитися і регулювати процес формування цін на споживчі товари. Поки на хліб і деякі продукти. Що буде згодом – невідомо.

Тепер ще кілька слів про місцеві бюджети. У силу різних причин та обставин (епідеміологічна та економічна криза) місцеві бюджети не виконуються – дефіцит. Станом на 1 травня, до загального фонду бюджету Сумської міської ОТГ (без урахування офіційних трансфертів) надійшло близько 600 млн грн. Це становить 30% від 2 мільярдів гривень надходжень, запланованих на поточний рік. Тобто з планової пропорції річних надходжень 1/12 недовиконання бюджету Сумської ОТГ нині становить 12%, або близько 80 млн. грн.

І останнє. Всерйоз економити і «затягувати паски» ніхто не збирається. Тим більше напередодні місцевих виборів. Тендери по ремонту доріг, державним закупівлям, тощо… ідуть повним ходом, не зважаючи на те, що вони не підкріплені реальними грошима. За яких «конкурентних» умов відбуваються ці тендери – окрема тема – ніяких добрих новин для реально конкуруючих учасників ринку держзакупівель нема.

На жаль, нас чекає серйозна бюджетна і казначейська криза часів пізнього Азірова.

Але ця влада і досі одержима реляціями на кшталт піару абсолютно порожньої ідеї Великого Будівництва імені Президента Зеленського.